Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
83.9% Complete
Anastazja Mościszko (Osieczko) b. 20 czerwiec 1900
From Rodovid PL
Osoba:1570751
| Ród | Mościszko |
| Płeć | Kobieta |
| Imię i nazwisko (po urodzeniu) | Anastazja Mościszko |
| Inne nazwiska | Osieczko |
| Rodzice | |
Lista wydarzeń
20 czerwiec 1900 urodzenie:
ślub: ♂ Jan Osieczko [Osieczko]
Od dziadków do wnuków
Dziadkowie
Dziadkowie
Rodzice
Rodzice
== 3 ==
♀ Katarzyna Mościszko (Ольшанська)
urodzenie: 1888
immigracja: grudzień 1945?, Силою виселили Цісову і Брилинці — села серед лісів між Перемишлем і Бірчою. (...) Військо Польське вдосвіта оточило село з усіх боків і наказало виселитись протягом одного дня. Ніякого транспорту не дали. У селі мешкали лише старі люди і жінки з дітьми. Не всі мали коней з возами. Разом з військом до села вдерлись поляки з Гути Бжуської, Бірчі й Коженця. На очах солдатів забирали собі все, що потрапляло під руки, і навіть з рук виривали. Частина з них під'їхала до села возами, залишивши їх на дорозі Бірча—Ольшани, і туди зносили награбовані речі. Протягом ночі людей з Цісової і Брилинців пригнали під конвоєм до Перемишля, а звідти до Медики на кордон, на так званий фільтраційний пункт. Таких пунктів уздовж кордону було багато. Там НКВД перевіряло людей у своїх списках. Було багато випадків, коли поляки навіть без списків били хлопців і чоловіків, розуміючи, що більше такої нагоди не буде. Тому молодші намагались перейти через кордон уночі, а пізніше вже чекали своїх на території України. (...) Іван Кривуцький. «Де срібнолентий Сян пливе» // Україна: Наука і культура. — К., 1993. — №26—27. — С. 138—199. Це фрагменти ав¬тобіографічної повісті, підготовленої до друку під тією самою назвою у видавництві «Літопис» у Львові.
śmierć: 1974, Берездівці
immigracja: grudzień 1945?, Силою виселили Цісову і Брилинці — села серед лісів між Перемишлем і Бірчою. (...) Військо Польське вдосвіта оточило село з усіх боків і наказало виселитись протягом одного дня. Ніякого транспорту не дали. У селі мешкали лише старі люди і жінки з дітьми. Не всі мали коней з возами. Разом з військом до села вдерлись поляки з Гути Бжуської, Бірчі й Коженця. На очах солдатів забирали собі все, що потрапляло під руки, і навіть з рук виривали. Частина з них під'їхала до села возами, залишивши їх на дорозі Бірча—Ольшани, і туди зносили награбовані речі. Протягом ночі людей з Цісової і Брилинців пригнали під конвоєм до Перемишля, а звідти до Медики на кордон, на так званий фільтраційний пункт. Таких пунктів уздовж кордону було багато. Там НКВД перевіряло людей у своїх списках. Було багато випадків, коли поляки навіть без списків били хлопців і чоловіків, розуміючи, що більше такої нагоди не буде. Тому молодші намагались перейти через кордон уночі, а пізніше вже чекали своїх на території України. (...) Іван Кривуцький. «Де срібнолентий Сян пливе» // Україна: Наука і культура. — К., 1993. — №26—27. — С. 138—199. Це фрагменти ав¬тобіографічної повісті, підготовленої до друку під тією самою назвою у видавництві «Літопис» у Львові.
śmierć: 1974, Берездівці
== 3 ==
