Jeremi Michał Wiśniowiecki b. 17 sierpień 1612 d. 20 sierpień 1651
| Ród | Wiśniowieccy |
| Płeć | Mężczyzna |
| Imię i nazwisko (po urodzeniu) | Jeremi Michał Wiśniowiecki |
| Inne imiona | Єремія, Ієремія, Михайло |
| Rodzice
♂ Михайло Михайлович Вишневецький d. 1616 ♀ Regina (Irina) Mohyła (Mohyłanka) (Wiśniowiecka) b. 1588? d. styczeń 1619? | |
| Wiki-strona | wikipedia:uk:Ярема Вишневецький |
Lista wydarzeń
17 sierpień 1612 urodzenie:
nadanie tytułu: starosta przemyski, przasnyski, nowotarski, hadziacki, kaniowski
nadanie tytułu: książę
1634 - 1651 nadanie tytułu: wojewoda ruski
1639 ślub: Корона Польська, Річ Посполита, ♀ Gryzelda Zamoyska b. 27 kwiecień 1623 d. 17 kwiecień 1672
31 lipiec 1640 narodziny dziecka: Wiśniowiec, ♂ Michał Wiśniowiecki b. 31 lipiec 1640 d. 10 listopad 1673
20 sierpień 1651 śmierć: Pawołocz
Notatki
шляхтич гербу Корибут.
За 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю збільшилася з 4,5 тисяч до 230 тисяч чоловік. Князь впроваджував пільги для новоприбулих поселян, активно заохочував ремесла. Відбивши у магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька, Ієремія за чотири роки перетворив його в найкрупніший на Задніпров'ї торгівельно-економічний центр. У місті почали розвиватися ковальство, ткацтво, шевство, з'явився двір для приїжджих купців, а роменські ювеліри стали відомими далеко за межами Вишневеччини.
Жива торгівля велася як із «далеким зарубіжжям» (хліб, поташ і селітра йшли з тих країв у Західну Європу), так і з Росією. Причому торгова експансія з Вишневеччини була такою сильною, що її купці вели свої справи в самій Москві, всупереч існуючій в ті часи заборони «литовським людям» торгувати в столиці Московщини.
Заохочуючи цехову систему, Ієремія звільняв ремісників «від повинностей менших і частих», за виключенням ремонту греблі в разі її прориву і оборони міста від неприятеля. Частина цехової продукції йшла «на замок», за яку намісник князя мав платити цеховикам за твердими розцінками.
Інший міф: Ярема - противник православної віри, який силою впроваджував католицтво. Насправді віротерпимості у володіннях князя-католика можна було лише позаздрити. Крім Михайлівського костьолу і бернардинського кляштору в Лубнах та трьох капличок у крупних містах більш ніщо не свідчило про «католицьку експансію».
Натомість Ієремія неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями і земельними наданнями.
Ба більше: саме за його повелінням у досить крупному містечку Срібному (на території Чернігівської області) постало православне братство з церквою, школою, шпиталем і місцем для зборів.
Вільно могли відправляти у Вишневеччині свої обряди і прихильники «аріанської єресі», переслідувані в усій Речі Посполитій. Лише завдяки покровительству Ієремії ігумен Мгарського монастиря Калістрат зміг протистояти спробам католицьких патерів перетворити православні обителі на кляштори.
Єзуїтська колегія у Львові, де навчався Ярема Вишневецький, а до нього - Богдан Хмельницкий і Станіслав Жолкевський.
В чому справді полягає «вина» князя Ієремії - так це у втручанні у протистояння між двома православними митрополитами: Ісайєю Копинським, духівником своєї матері, і Петром Могилою, двоюрідним дядьком «задніпровського державці». Ісайя прагнув уберегти руську церкву Речі Посполитої від західних впливів і підпорядкувати її Московському патріархату. Навпаки, П. Могила мав намір створити самостійний Київський патріархат і посилав здібних учнів у Західну Європу, аби в підсумку підвищити освітній рівень православних, котрий помітно поступався, у порівнянні з католиками.
Ієремія виступив на боці свого дядька - допоміг йому відібрати у Ісайї Густинський і Мгарський монастирі. Сталося це в 1635 році. А через два роки спалахнуло повстання Павлюка-Острянина.
Аналіз тогочасних документів, насамперед відписок московських прикордонних воєвод зі слів задніпровських ченців, свідчить, що повстання було інспіроване духовенством кола Ісайї Копинського, які лякали козаків, і без того стурбованих питанням утисків їхніх вольностей урядом Речі Посполитої, нібито насильницьким покатоличенням України.
Що ж до стосунків із козацтвом - там теж не все так просто. Ієремія змушений був захищати свої володіння від повстанців Павлюка і Острянина, що видається цілком природним. Разом з тим, в його військах були козацькі хоругви, він мав фінансові справи із удовою страченого козацького ватажка Івана Сулими.
У poмaнi "Мapкo Пpoклятий" кaже князь Яpемa Bишневецький пpo кoзaкiв: нiчoгo вiн з ними не зpoбить — "coтнями вiшaю, четвеpтyю, caжaю нa пaлi, a вoни ще гipш пiднiмaютьcя... Зaпеклий з бica нapoд!".
Od dziadków do wnuków
ślub: ♀ Aleksandra Kapusta (Wiśniowiecka)
nadanie tytułu: 1570 -, książę, dworzanin królewski
śmierć: 3 kwiecień 1577
nadanie tytułu: Валахія, господар
śmierć: 1565
nadanie tytułu: Хотин, Турецьке царство, Паркалаб хотинський
nadanie tytułu: Сучава, Турецьке царство, сучавський воєвода
ślub: ♀ Марґарет
nadanie tytułu: 1601 - 1602, Волоське воєводство, Турецьке царство, волоський воєвода
nadanie tytułu: 1606 - 1607, Молдовське воєводство, Турецьке царство, молдовський воєвода
śmierć: październik 1607, Молдовське воєводство, Турецьке царство, отруєний
nadanie tytułu: 1578 - 1581, Запоріжжя, Гетьман війська запорізького
nadanie tytułu: 1580 - 1594, Черкаси, Канів, Староста черкаський і канівський
nadanie tytułu: 1584 - 1594, Вишнівець, Князь вишневецький
nadanie tytułu: 1584 - 1594, Корсунь, Любеч, Лоїв, Староста корсунський, любецький, лоївський
fact 1: 1589, Мошен, Купив мошенську волость
śmierć: 1594
ślub: ♀ Феодора Чапліц
nadanie tytułu: 1609 - 1618, Київ, Каштелян київський
śmierć: 1618
ślub: ♂ Władysław Мышковский(Myszkowski)
ślub: ♂ Максимилиан Пшерембский
ślub: ♂ Ян Чарнковский
ślub: ♂ Stanisław ''Rewera'' Potocki
śmierć: 1665
♀ Gryzelda Zamoyska ślub: ♂ Jeremi Michał Wiśniowiecki , Корона Польська, Річ Посполита
śmierć: 17 kwiecień 1672
♀ Елеонора Марія Йозефа Габсбург nadanie tytułu: 27 luty 1670, Австрійське цісарство, Erzherzogin von Österreich
ślub: ♂ Michał Wiśniowiecki , Częstochowa, monastère de Jasna Góra
ślub: ♂ Karl V. von Lothringen , Wiener Neustadt
nadanie tytułu: 6 luty 1678, Корона Польська, Річ Посполита, Королева-консорт Польши
śmierć: 17 grudzień 1697, Відень, Австрійське цісарство
♂ Léopold de Lorraine (Léopold Ier) nadanie tytułu: 18 kwiecień 1690, Wels, Duc de Lorraine et de Bar
ślub: ♀ Елизавета Шарлотта Бурбон-Орлеанская , Bar-le-Duc (55)
śmierć: 27 marzec 1729, Lunéville (54)
nadanie tytułu: 1695, Evêque d'Olmütz
nadanie tytułu: 1698, Evêque d'Osnabrück
nadanie tytułu: 1711, Archevêque de Trèves
śmierć: 4 grudzień 1715, Wien
śmierć: 25 sierpień 1705, Cassano d'Adda, Bataille de Cassano
