Богдан Михайлович Загоровський
From Rodovid PL
| Ród | Загоровські |
| Płeć | Mężczyzna |
| Imię i nazwisko (po urodzeniu) | Богдан Михайлович Загоровський |
| Rodzice | |
Lista wydarzeń
narodziny dziecka: ♂ Олехно Богданів син Загоровський [Загоровські]
narodziny dziecka: ♂ Іван Богданів син Загоровський [Загоровські]
narodziny dziecka: ♂ Петро Богданів син Загоровський [Загоровські] d. 1566
narodziny dziecka: ♀ Євдокія Богданівна Богдана Немирівна Загоровська [Загоровські]
ślub: ♀ Уляна Юріївна Бранська (Загоровська) [Бранські]
Notatki
Кожна історична епоха по собі залишала помітні сліди. І відповідно кожна епоха мала свої відомі історичні постаті. Одні з них помітної політичної ролі не грали, а одні творили її. Зрештою мало кому взагалі з українських магнатів удавалося впливати тоді на широку політичну та культурну арени.
Та все одно кожне древнє місто мало своїх поручителів та меценатів, які продовж свого життя піклувалися про нього або просто «володіли» ним.Представники родини Загоровських залишили помітний слід у розвитку української культури. Це була місцева аристократична родина, родове гніздо якої було у селі Загорів (нині Новий Загорів Локачинського району). Вперше в літературі про Загорів згадується в 1442р. як про вотчину Загоровських. У селі знаходяться руїни відомого Загорівського монастиря, в якому писався літопис, а також відомий рукописний віршований «Загорівський збірник» XVII ст., який належав бібліотеці монастиря. Доля цього рукопису невідома, але передруки збереглися. Тут свого часу працював відомий маляр Йов Кондзелевич – автор знаменитого Богородчанського іконостасу, що зберігається в Національному музеї Львова. На початку XVI ст. Загоровські стають великими землевласниками і отримують значні привілеї. Найвідомішими особами з цього знатного роду є сини Богдана Загоровського: Петро, Іван і Олехно. Серед трьох братів найбільшу славу здобув Петро Загоровський (р. н. невідомий – 1566р.) від якого й почалося швидке піднесення роду.
За «посполитою отправою» 1509 р. Богдану Загоровському надавалося з державного скарбу 20 кіп грошів та «6 локотъ сукна лун(ского) з восковъ берестеи(ских)». Саме він виступає 1523 (1524) р. в листі великого литовського князя Зиґмунта до володимирського старости князя Андрія Санґушка, де йдеться про його конфлікт із зем’янами Дьогтевичами, які вважали Б.Загоровського лише тимчасовим державцею їхнього власного маєтку Дьогтів. Богдан, навпаки, стверджував, що «тое именье есть его отчизна и дедизна, какъ жо деи тое имене от брати отца его от пна Олекъсандра Солтановича в делу отцу его достало, и во впокои держалъ. А он по отцы своемъ вышеи сорока лет держалъ». Крім Олександра Солтановича, Богдан називає ще одного батькового брата – підскарбія Івана Андрійовича
Одружений з Уляною Юріївною Бранською, Богдан Михайлович Загоровський мав щонайменше четверо дітей – трьох синів: Петра, Яна, Олехна і дочку [13, ф. 26, оп. 1, спр. 10, арк. 153–153 зв.]. Найстаршим серед синів був Петро, наймолодшим – Олександр (Олехно), про якого залишилось мало згадок. Достеменно відомо, що 1536 р. Олехно одружився з князівною Софією Янушівною Заславською, але помер бездітним доволі рано, близько 1560 р. [9, 72]. У братів була також і невідома нам на ім’я сестра, одружена з N Непитущим. Вочевидь, вона рано померла, бо її дочка Федора Непитуща виховувалась у свого дядька Петра Богдановича, за тестаментом якого від 1566 р. дружина останнього Федора Федорівна Санґушківна мала видати її за пана Богдана Кузьминського, з яким вона була вже змовлена [1, 236].
Od dziadków do wnuków
