Адам Іванович Мартинюк

From Rodovid PL

Lista wydarzeń

narodziny dziecka: ♀ Наталія Адамівна Мартинюк [Мартинюки]

ślub: ♀ Валентина Пилипівна ? (Мартинюк) [?]

Notatki

Ада́м Іва́нович Мартиню́к (*16 серпня 1950, село Ветли, Любешівського району Волинської області) — український політик, кандидат історичних наук. Перший заступник Голови Верховної Ради України (1998—2000, 2003—2007, 2010—2012 рр.)

Дружина Валентина Пилипівна народилась 1956 року; у подружжя є дочка Наталія, 1979 року народження.

...

Адам Мартинюк – перша дитина в сім’ї Євдокії Андріївни й Івана Йосиповича. Його батько назвав на честь свого старшого брата Адама, який у 1945-му загинув під Кенігсбергом. За ним народилися Микола, Сергій і Олександр. Довелося Адаму доглядати за молодшими братами, робити всю необхідну селянську роботу біля хати, ще й приходив і батькам до колгоспу на поміч.

Тяга до знань привела у Луцький педагогічний інститут імені Лесі Українки, який закінчив з відзнакою. Служив у війську. Працював учителем історії у селі Велика Глуша Любешівського району. Згодом - навчання в аспірантурі Інституту суспільних наук Академії наук України у Львові й успішний захист дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук.

Якось, приїхавши зі Львова, пішов увечері до клубу. Побачив досі не знайому дівчину і… закохався з першого погляду. При розмові з’ясувалося, що вона приїхала в село до родичів. А не знав він її раніше через те, що її родина, як багато інших сімей з тих країв, у 50-ті переїжджала на Херсонщину піднімати тамтешні степи. Дізнався Адам і те, що Валя (так звали дівчину) – його далека родичка. Та коли довідався, що дуже далека, зрадів. Одразу запропонував їй руку і серце. Молоді побралися, а в 1979 році в них з’явилася на світ донька Наталочка – бабусина потіха. Дружина Адама Мартинюка Валентина Пилипівна – справжня красуня, працювала диктором на Львівському телебаченні, коли сім’я переїхала до столиці – на УТ-1. Тепер вона у відпустці по догляду за онукою Каріною. Та коли б не їхав Адам Іванович на свою малу батьківщину, завжди приїздить разом із ним.

З 1981 по 1991 рік Адам Мартинюк зробив блискучу партійну кар’єру: працював лектором, заступником завідувача відділу пропаганди і агітації Львівського обкому, секретарем Львівського міськкому, інструктором ідеологічного відділу Центрального Комітету Компартії України. У листопаді 1990 року його на альтернативній основі обрали першим секретарем Львівського міськкому партії. Після розпаду Союзу йому навіть пропонували високу посаду в апараті Президента України. Та він відмовився і до 1994-го заробляв собі на життя сторожем службових приміщень агрофірми «Україна» (м. Київ). А з моменту відновлення Компартії України у червні 1993 року Адама Мартинюка обирають секретарем ЦК КПУ, з 1995-го і до 2006 року він – другий секретар ЦК КПУ. Увесь цей час працював на громадських засадах, бо основною діяльністю з 1998 року стала парламентська робота.

• http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/40053/

Od dziadków do wnuków