Дмитрій Тимощук b. 16 czerwiec 1934 d. 12 wrzesień 2005

From Rodovid PL

Osoba:93878

Ród	Тимощуки
Płeć	Mężczyzna
Imię i nazwisko (po urodzeniu)	Дмитрій Тимощук
Rodzice ♂ Евтихий (Евтух) Тимощук [Тимощуки] b. 16 listopad 1895 d. 16 listopad 1975 ♀ Уляна Ланець (Тимощук) [Ланець] b. 1 styczeń 1895 d. 10 wrzesień 1967

Lista wydarzeń

16 czerwiec 1934 urodzenie: м. Старокостянтинів (с. Заслуцьке)

26 czerwiec 1962 narodziny dziecka: Новосибірськ, ♂ Володимир Тимощук [Тимощук] b. 26 czerwiec 1962

30 sierpień 1966 narodziny dziecka: м. Новосібірск Росія, ♀ Світлана Тимощук (Діброва) [Тимощуки] b. 30 sierpień 1966

12 wrzesień 2005 śmierć: м. Старокостянтинів

pogrzebenie: Старокостянтинів, Місце поховання:49,7695429, 27,1984477 https://goo.gl/maps/AFBHSDwNYQvfKDhh9

Notatki

Дмитрій Євтихійович Тимощук

Народився 16 червня 1934 року на горищі того будинку на Заслучі де жили Євтихій Григорійович Тимощук та Ульяна Кіндратівна Ланець(Світлана донька Дмитра, згадувала за словами його самого), за версією ж Володимира Тимощука просто в кімнаті бо вагітною її важко було б піднятися на горище. За припущенням Світлани Дмитрівни Діброви (Тимощук) десь у 2:00 ночі.

Уляна була домогосподаркою але час від часу ходила на базар продавати свиней та фарбу. Євтух же працював на перкарні аж до 1944 поки не влаштувався на залізній дорозі стрілочником.

За словами Володимира Тимощука у бабці Уляни було прозвисько Лапатці що по-перше співзвучно з її прізвищем Ланец, а по друге означало брудні та жирні сліди на фартусі, а так як вона продавала свиней на ринку не дивно що було таке назвисько.

Жили у великому будинку який час від часу добудовувася. Це відомо хоча б тому що саме їх будинок німці вибрали для постою. Зі слів Володимира Тимощука пізніше половину будинку відгородили і там жила тітка Оля (Ольга Радіонова Тимощук). Велику кухню видно було з порогу а у кутку був вхід у дідову комору для ремонту та пошива взуття.

За словами Володимира є така чи то правдива чи то вигадана історія що після того як німці пішли із Старокостянтинова вони залишили Євтуху коня. Але не довго він ним користуватися бо як тільки у місті насадили свою владу "совети", на нього швидко донесли і влада коня відібрала так ще й записала його у куркулі.

Базар в Старокостянтинові в в 1930х

Так як Дмитро народився після 1933 та й жили вони на Подільі голодомор сильно їх не торкнувся.

Пізніше виявилось що у Дмитра проблеми з ногами (викривлення ступней) і в дитинстві йому довелось перенести більше 10 операцій щоб можна було нормально ходити.

В дитячий садок Мітя не ходив а тільки бавився із трьома старшими сестрами Ольгою, Татьяною та Женею, а ще з двуюрідними братами та сестрами із сімї сестри Уляни - сімї Скопів.

З права на ліво – моя мама (Євгенія Тимощук), моя бабуся Уляна, старша сестра моєї мами, на стільчику сидить хлопчик це менший брат моєї мами Мітя, сестра моєї бабусі (я забув як її звати), заду за нею стоїть їх дочка Надя Скоп (на неї казали Бона, це вулична кличка), спереду неї стоїть хлопчик звати його Коля Скоп двоюрідній брат моєї мами, дід Андрій Скоп чоловік бабусиної сестри, Міля Андріївна Скоп, по чоловікові Орлова, двоюрідна сестра моєї мами, в неї двоє дітей, на руках тримає хлопчика Толіка Орлова, дівчинка ще не народилась. Старокостянтинів - бл. 1930 рік

Разом із сімєю

Тоді у школу йшли у 7 років але 8 липня 1941 за два місяці до того як він міг би піти в перший клас Старокостянтинів був окупований німецькими військами.

Дмитро Тимощук

За німців сім'ї Тимощуків жилося не так і погано бо їх будинок вибрали для розквартирування війська й так співпало що саме ці німці не були такими кривавими та зухвалими. Євтуху часто доводилось готувати на німців але й вони часто ділилися продуктами, що їм виділяли на службі: чай, кава, продукти, мармелад, ром. Єдине, що увесь час батько Єфтух переживав, що німці не чіпали його малих доньок їм тоді було від 10 до 12 років, і все ж обійшлося.

Був кумедний випадок коли німці сиділи та пили ром, тоді вийшли на двір покурити, а в цей час малий Мітя якму було 8 років виліз із за печі і вирішив скуштувати, те що ж там п'ють німці, і як стояв так і впав. Мати побачила і швиденько заштовхала його за піч, да й так що ніхто нічого не помітив, а спогад залишився.

Ще був випадок взимку випало страшно багато снігу і тоді німецький автомобіль застряг на узбіччі і ніяк не хотів вибиратися. Тоді замерзлі та розлючені німці пішли грітися в сусідній будинок, а малий мітя з дворовою малечею вирішили вдертися до автомобіля німців і коли вони там все обшукали знайшли цілу коробку мармеладу. Для малечі то був справжній скарб і вони ласували ним цілу зиму.

Дмитро Тимощук з коробкой мармелада. Ілюстрація

6 листопада 1944 року Старокостянтинів звільнили з німецької окупації. І Дмитро пішов у Першу школу - де зараз Комбінат, і відучився 8 років після чого поступив у камянець Подільский будівельний технікум у 1954 і і вчився там ще 3 роки.

Перша Старокостянтинівська школа у 1945 році

Старокостянтинів в післявоєнний час

Будівельний Ліцей в Кам'янці Подільському. Фото 2

Будівельний Ліцей у Кам'янці Подільському

З бабусею - Катериною Іванівною Чехун Дмитро познайомився у Луганську (Тоді Ворошиловград) на будівництві, де проходив практику від технікума. Він був майстром а вона обліковцем у автопарку. Подруга венгерка звела їх і з часом вони й расписались там у 1957 році. Венгерку що познайомила Дмитра та Катерину звали Марефа.

Тоді ж Дмитро хотів поступити в Новосибирский в інститут і поступив. Тоді Катерина і Дмитро переїзжають в Новосибирськ де живуть в Академ-містечку.

Після заключення шлюбу Катерина та Дмитро мешкали у гуртожитку на другому поверсі, (за словами Володимира з власною кухнею) у місті Новосибірську.

5 років у них не було дітей аж у 1961 році Катерину відправляють на лікування в Анапу в санаторій, і аж тоді у 1962 народжується Володимир, а через 4 роки і Світлана.

Якийсь час Катерина навіть пішла працювати в “ зав. культ просвіті “ - тоді для неї купили баян. Але вона завагітніла і покинула. Але не все було так гладко і через те що Дмитро був проти того щоб цупити матеряли із будівництва, старожили ясно дали йому зрозуміти, що якщо він не буде співпрацювати з колективом колектив його дістане. Тоді він вже закінчував інститут і можна було б так як його запрошували стати викладачем креслення, але все склалося інакше. Тому що тоді він вирішив усе покинути і дізнавшись що в Старокостянтинові на будівництві замість комуналки він зможе отримати квартиру він вирішив повертатися у Старокостянтинів. Тоді й паралізувало бабусю Ульяну у вересні 1966.

Перед тим як заїхати у квартиру на вулиці Острожського (колиш. Леніна) вони ще рік прожили на Заслучі у будинку Євтуха та Ульяни.

Дивно але він так любив свою бібліотеку що перевіз її із Новосибирску до Старокостянтинова, а бабуся Катя все запакувала у міцний контейнер. Повернувшись, він влаштувався працювати прорабом у ПМК-221, де відзначався старанністю і професіоналізмом. Однак не всім подобався його успіх, і недоброзичливці вирішили зіпсувати його репутацію. Його безпідставно звинуватили у привласненні фарби з будівництва. На жаль, Дмитро не зміг довести свою невинуватість у суді, і система, яка часто карала не тих, кого слід, змусила його провести рік у місці позбавлення волі. Цей досвід став для нього тяжким випробуванням, але водночас навчив не втрачати віру в себе.

За словами Володимира Тимощука ще сталося трохи інакше. Вороже налаштовані колеги вибрали одного свого представника і він дуже довго вмовляв продати йому залишки бракованої цегли що мала йти на утилізацію, й довго Дмитро не погоджувався але з часом підступний колега підловив зручний момент, а після отримання цегли як вони й змовилися розіграв сварку з Дмитром після чього сам же й доніс на нього в міліцію. Ось ось так через свою позицію не мати справу з корупцією на місці де він керував будівництвом йому довелось відправитися у заклад позбавлення волі на 3 роки у Райківцях Хмельницької області.

Тут він навчився майструвати залізні ремінці на годинники, почав збирати колекцію вирізок із ілюстрацій на конвертах, і я пам'ятаю дуже велику колекцію в товстому альбомі.

Потім працьвав і у колгоспі будівельником і на маслозаводі і в ДК і у зберкассі.

Коли працював в приватних артільях була така історія. Він був бригадиром і завжди після виконаної роботи ділив оплату так усім одну долю а собі півтори долі. І ніколи цього не приховував. З часом його підлеглі будівельники захотіли щоб він брав собі стільки ж скільки й вони. Він на них образився і пішов у іншу артіль, а його підлеглі з часом прийшли прости вибачення і запрошували й далі працювати з ними. Бо за їх словами коли він пішов їх новий бригадир взагалі не озвучував свою долю, але їх стала значно менша чим була при ньому. Не завжаючи на це Дмитро не погодився аргументуючи це тим що вони з таким підходом завжди будуть чисті не задоволені і така історія може повторитися.

Коли працював майстром на цукровому заводі не брав із собою обід, а обідав так: шматок цукру та стакан води. Нажаль такі обіди призвели в майбутньому до цукрового діабету.

Коли діти підрости Володимир пішов у 5 школу так як продовжив навчання на російській мові, а Світлана пішла у Першу школу.

Пізніше возив книги із Києва і здавав їх у прийомні місця, а потім й сам продавав спочатку біля старого універмагу, потім біля свого будинку

У дідуся було дуже багато хобі та захоплень, так наприклад: від любив переклеювати палітурки книжок із мяких - робити тверді, збирав монети як нумізмат, любив рибалити і навіть якийсь час мав свого човна. Він справді полюбляв риболовлю, мав свого дерев'яного човна що був прив'язаний біля пірса будинку сестри Євгенії (для Володимира - баби Жені), зараз у цьому будинку живе її син Петро Пшеничний.

Любив читати книги наприклад одна із улюблених книжок Діти Капітана Гранта, такжож наприклад Історію Козацтва, любив математику та ще багато іншого. Так як він майже став викладачем креслення у нього було багато різних креслень. Обожнював читати різноманітну художню література: Три Мушкетери, Тарзан, детективи Чейза, навіть серію книг написаних на сюжеті довготривалого серіалу "Санта Барбара", крім того любив він і наукову літературу і мав збірник Історії України, Історії Козацтва крім різноманітних кник інших наук.

Хоч дідусь і не був забобонний старався у неділю нічого не робити.

Займався виробництвом плетених ручок для ножів, годинників, письмових ручок.

Серед інших книг виділяв книги Лазарєва, які як він вважав робили його краще.

Дуже любив майструвати і майже усі меблі на кухні були ним зроблені.

Мав невелику нумізматичну колекцію. Але все ж це не було його велике хоббі бо (зі слів Володимира Тимощука) коли якость від дістав кілька монет із скарбу і віддав їх Дмитру то він їх обміняв на щось цінне.

Сильно любив ходити в баню і подовгу паритися. Після втрати ноги дуже просив сина Володимира щоб той допомагав йому як інваліду не відмовитить від улюбленої справи. І був навіть кумедний випадкок коли Володимира як військового поставили в наряд у банний день а Дмитро почав пропонувати сину звільнитися щоб була можливість відвести його в баню. Звісно ж ніхто не звільнився і Дмитру довелося очікувати наступного разу.

Дуже любив носити стильні капелюхи "Поркпай" та "Федора".

У старості через хворобу втратив ногу і став інвалідом.

12 вересня 2005 року пішов з життя Дмитро Євтіхійович Тимощук і був похований на першому секторі одразу за старим кладовищем де похована Горпина Іванівна Чехун (Дуля)

Під час поховання відспівував священник якому Дмитро колись зробив тверду обкладинку до його старої Біблії.

Дмитрий Тимощук та Катерина Тимощук (Чехун). Обробка 2024

Дмитро Тимощук та Катерина Тимощук. Фото ... рік

Od dziadków do wnuków

Dziadkowie

♀ Феодосія Діомидівна Ковальска

urodzenie: 1876?, Пашуки, Заславский уезд
ENGA: ♂ Григорій Тимощук , Пашуки, Заславский уезд

♂ Михайло Ланець

urodzenie: 1872, Заслуч, Старокостянтинів
ENGA: ♀ Параска ? (Ланець) , Заслуч, Старокостянтинів

♂ Овсій Ланець

urodzenie: 1880?, Заслуч, Старокостянтинів

♂ Тимофій Ланець

urodzenie: 1878?, Заслуч, Старокостянтинів

♂ Архип Ланець

urodzenie: 1875?, Заслуч, Старокостянтинів

♂ Наум Ланець

urodzenie: 1874?, Заслуч, Старокостянтинів

Dziadkowie

Rodzice

♂ Евтихий (Евтух) Тимощук

urodzenie: 16 listopad 1895, с. Пашуки (південне) Шепетівського району, Хмельницької області (Колишній Заславський (Ізяславський) повіт Волинської губернії), В родині поліського господаря. Служив в першій світовій. Після служби переїхав працювати пекарем в фарштат Заслуч близько Старокостянтиніва де був водяний млин, швидше за все там він познайомився з Уляною (Оленою) Ланец донькою Кіндрата Ланця що походив з родини робітників графині З.. (припущення за картою 1789 р.) (Дані про рік народження з поховання)
ENGA: ♀ Уляна Ланець (Тимощук) , Старокостянтинів
śmierć: 16 listopad 1975, Старокостянтинів, Хмельницька область, Україна, Данні з місця поховання на Старокостянтинівському цвинтарі
pogrzebenie: Старокостянтинів, Місце поховання:49,7685953, 27,1954144 https://goo.gl/maps/UdTdW2geSWHSEomx9

♀ ? Ланець (Скоп)

urodzenie: 1887?, Старокостянтинів
ENGA: ♂ Андрій Скоп , Старокостянтинів

Rodzice

== 3 ==

♀ Евгенія Тимощук (Пшенична)

urodzenie: 20 maj 1931, Старокостянтинів
ślub: ♂ Микола Пшеничний
śmierć: 2007, Старокостянтинів
pogrzebenie: Старокостянтинів, Місце поховання: 49,7680968, 27,1939982 https://goo.gl/maps/84GsX9fwb1FhqASHA

♀ Ніна Тимощук (Сахабудинова)

urodzenie: 13 styczeń 1943, Старокостянтинів
śmierć: 7 sierpień 2002, Старокостянтинів
pogrzebenie: Старокостянтинів, Місце поховання:49,7680973, 27,1926085 https://goo.gl/maps/A52u3q93qSMR43Sj7

♀ Ольга Тимощук (Радіонова)

ślub: ♂ Радіонов

♀ Татьяна Тимощук (Смірнова)

urodzenie: 1946, Старокостянтинів
ślub: ♂ Смірнов

♀ Катерина Чехун (Тимощук)

urodzenie: 10 maj 1937, с. Моровск Чернігівської обл.
fact 1: 1944?, м. Старокостянтинів, Німець поділився хлібом з маслом під час окупаціх Старокосянтинова.
pogrzebenie: Старокостянтинів, Місце поховання:49,7695429, 27,1984477 https://goo.gl/maps/AFBHSDwNYQvfKDhh9

== 3 ==

Dzieci

♂ Віталій Діброва

urodzenie: 26 maj 1963, с. Западинці Лохвицького р-ну Полтавської обл.
ślub: ♀ Світлана Тимощук (Діброва)
edukacja: 1 wrzesień 1970 - 30 maj 1980, Лохвицька шк. №1
edukacja: 1 wrzesień 1980 - 30 maj 1984, м. Київ (КПІ) Політех - фак. Радіо-електроніки
wojskowy tytuł: 1984 - 1986, м. Старокостянтинів винищювальний полк (офіцером)

♀ Світлана Тимощук (Діброва)

urodzenie: 30 sierpień 1966, м. Новосібірск Росія
ślub: ♂ Віталій Діброва
edukacja: 1 wrzesień 1972 - 30 maj 1982, Староконст. шк. 1
zawód: 1982 - 1983, В Сахнівському карєрі художником оформлювачом
edukacja: 1 wrzesień 1983 - 30 maj 1984, м. Хмельнік Технікум (на швею мотористку), Знайомство з моєю хрещеною мамою Таня Боряк (Цифер)
zawód: 1984 - 1986, м. Старокостянтинів Ліс.хоз. (цех виробництва матрьошок)
fact 1: 21 luty 1987, м. Старокостянтинів цент. ЗАГС (Свадьба), [[Зображення:SvadbaDibrovaVitaliyTimoschukSvitlana1.jpg|left|thumb|400px|учасники весілля]] [[Зображення:VadbaDibrovaVitaliyTimoschukSvitlana2.jpg|none|thumb|400px|Момент надягання обручки]]
immigracja: 1988, м. Київ, Вишгород
zawód: 1990, м. Вишгород зав."КАРАТ"

♀ Наталія Свінтальська (Тимощук)

urodzenie: 14 lipiec 1966
ślub: ♂ Володимир Тимощук
śmierć: 21 grudzień 2018, Старокостянтинів
pogrzebenie: Старокостянтинів, Місце поховання:49,7697480, 27,2002209 https://goo.gl/maps/oYS4EZi4xjVWUBKA6