Dear Rodovidians, please, help us cover the costs of Rodovid.org web hosting until the end of 2025.
Євгенія Зиновія Мефодіївна Іванів (Бирладяну-Бирладник)
From Rodovid PL
| Ród | Іваніви |
| Płeć | Kobieta |
| Imię i nazwisko (po urodzeniu) | Євгенія Зиновія Мефодіївна Іванів |
| Inne nazwiska | Бирладяну-Бирладник |
| Rodzice | |
Lista wydarzeń
narodziny dziecka: ♂ Василь Володимирович Бирладяну-Бирладник [Бирладяни-Бирладники] d. 1941
narodziny dziecka: ♂ Михайло Володимирович Бирладяну-Бирладник [Бирладяни-Бирладники]
narodziny dziecka: ♂ Григорій Володимирович Бирладяну-Бирладник [Бирладяни-Бирладники]
ślub: ♂ Владимир Андреевич Гулый-Гуленко (Барладяну-Бирладник) [Гуленки] d. 27 wrzesień 1946
23 sierpień 1942 narodziny dziecka: Шипка, Григоріопольський район, Молдовська АРСР, СРСР, ♂ Василь Володимирович Барладяну-Бирладник [Барладяну-Бирладники] b. 23 sierpień 1942 d. 3 grudzień 2010
Notatki
В.О.: А як маму звати, як її дівоче прізвище?
В.Б.-Б.: Маму звати Євгенія-Зиновія. Вона українська греко-католичка, одеситка. Її спра-вжнє прізвище Іванів. Тато в 1941 році вивіз нас і її в Придністров'я, і там я народився 23 серпня 1942 року. А взагалі я все своє життя прожив в Одесі.
В.О.: А мами коли не стало?
В.Б.-Б.: Мами не стало в тому ж році, в той же день, коли мене звільнили з в'язниці. Мати моя ходила в кирзових чоботях, але була аристократка. Вона була дуже грамотна жінка. Робила все, щоб ми, її діти, вчилися. У неї було 5 дітей. Її ім`я Євгенія-Зиновія, по батькові Мефодіївна. Мої брати: Грицько, Михайло, Василь і я Василь. Перший Василь помер у 1941 році, а в 1942-му я народився, то мене теж назвали Василем. І сестра Оленка.
Ми виховувалися в українському дусі. Я в 1950 році прийшов у школу – мені було 8 років. Мати нас не віддавала в 7 років у школу, вона вважала, що слід у 8 років. Мама в 1950 році купила мені у Фрунзівці книжки для 1-го класу – читанку, букварика. Я приходжу – а школа російська... Це було найстрашніше, бо грошей у нас на російські підручники не було. Ми жи-ли в нашому селі до 1952 року. У 1952 році ми повернулися до бабусі в Одесу. Мати боялася: нас четверо, це ж треба прописатися…
Od dziadków do wnuków

